Суспільні Дні УГКЦ  - це заходи, спрямовані на єднання віруючих християнських церков України, представників органів державної влади, всіх людей доброї волі у справі соціального служіння: розв’язання проблем неповносправних, ув’язнених та сиріт. Також цьогорічні «Дні» є гарною нагодою обмінятися досвідом роботи  у справі подолання соціального сирітства та об’єднати зусилля для зменшення кількості дітей-сиріт на Житомирщині,  всіх,  задіяних у цій благородній справі. 

У роботі круглого столу взяли участь протопресвітер Житомирський, адміністратор парафії Св. Василія Великого УГКЦ м. Житомира о. Віталій Сидорук, голова комісії УГКЦ у справах єдності християн (організатор «Суспільних Днів УГКЦ» в Україні) о. Ігор Шабан, викладач кафедри політології Прикарпатського Національного університету ім. Василя Стефаника, асистент кафедри суспільних наук університету Анджелікум (м. Рим) Михайло Мельник, сестра-черниця Чину Святого Василія Великого Дам’яна Перець (Львівська область), а також житомирські сестри-василіянки, єпископ  Житомирського обласного управління Союзу Вільних Церков Християн Євангельської Віри Петро Залізний, голова обласного відділення дитячого фонду України Людмила Шафаренко, керівник Житомирського обласного будинку дитини для дітей сиріт та дітей, які залишилися без піклування батьків Житомирської обласної ради Світлана Урсуленко, представники обласного центру соціальних служб для дітей, сім’ї та молоді, управління праці та соціального захисту населення облдержадміністрації, студенти і викладачі університету.  

Отець Ігор Шабан звернув увагу присутніх на активну громадську позицію Церкви, яка має не тільки вести людей до спасіння, а й турбуватися про вирішення проблем суспільства – приймати активну участь у вирішенні питання сирітства в Україні.

У своєму виступі о. Віталій Сидорук розповів про падіння духовності у суспільстві, зубожіння населення, які є однією з причин сирітства в Україні, окремі факти байдужості зі сторони державних структур щодо розв’язання питань опікування дітей, позбавлених батьківської уваги, запропонував створити базу даних таких дітей з метою надання їм адресної допомоги, відзначив плідну співпрацю з різними фондами, які надають допомогу дітям, важливість вивчення дитячої бездоглядності з метою її подолання. При цьому отець зазначив, що за останні 10-15 років рівень сирітства в Україні виріс майже удвічі.

Про роботу дитячого будинку сімейного типу, що діє при монастирі УГКЦ с. Верхнє Синьовидне Сколівського району Львівської області розповіла с. Дам’яна.

Михайло Мельник розповів про проблему українських жінок-емігранток в Італії, які втрачають соціальні зв’язки із своїми дітьми в Україні і як італійська влада прагне допомогти їм.

Виступи греко-католицького духовенства свідчили про брак любові в українському суспільстві, панування культури споживацтва, байдужості, що стали причиною руйнування родинних цінностей і появи ганебного явища – сирітства у всіх його формах, алкоголізму, наркоманії і злочинності серед підлітків.

С. Урсуленко звернула увагу учасників зібрання на збільшення випадків аутизму, інших психічних розладів, що межують з інвалідністю у дітей сиріт. 

Представники державних структур поінформували присутніх про шляхи вирішення проблеми сирітства, поділилися досвідом роботи у цій сфері, висловили готовність до співпраці з релігійними організаціями на благо обділених долею дітей.       

Сьогодні на первинному обліку служб у справах дітей області перебуває 3623 дитини сироти та дитини, позбавлених батьківського піклування, в області функціонує 31 дитячий будинок сімейного типу та 178 прийомних сімей, в яких виховується 544 дитини-сироти та дитини, позбавлених батьківського піклування. В складних життєвих обставинах перебуває 3469 дітей, які виховуються у 1634 сім’ях.

В цьому році у Житомирській області створено ще 3 дитячі будинки сімейного типу; 15 прийомних сімей взяли на виховання 60 дітей.  

Ці сумні факти немає потреби коментувати – поле діяльності для всіх небайдужих  необмежене. То ж сподіваюсь, що цей круглий стіл не стане голосом волаючого у пустелі, а спонукатиме всіх людей доброї волі до благородних, безкорисливих дій на благо знедолених дітей.

Враховуючи значний ступінь довіри до релігійних організацій у суспільстві, їх вплив на український соціум, активну громадську позицію переважної більшості Церков, органи виконавчої влади будуть всіляко сприяти їм у їх благодійницькій діяльності, здійсненні гуманітарних програм. Як відомо, спільна мета і праця об’єднує людей. Думаю, що залучення релігійних інституцій до діяльності на благо цієї категорії дітей буде сприяти консолідації українського суспільства.

 Організатори круглого столу запросили на захід керівництво найбільш чисельних християнських конфесій, що діють на Житомирщині. Однак, як не прикро, відгукнулися лише римо-католики і п’ятидесятники. Вчинок справжньої християнської любові, прагнення першими зробити крок назустріч іншим християнським Церквам у справі соціального служіння залишився без уваги останніх. Адже працюючи в єдності, маючи одну спільну мету, можемо зробити значно більше: охопити більше дітей-сиріт справжньою християнською турботою, дати можливість кожній дитині зростати в люблячій сім’ї та попередити сирітство в Україні.

Подав Олександр Пивоварський