Каталог статей

Любарський Свято-Георгієвський монастир

Sun, 10 Jul 2011 18:49:59 GMT

Любарський чоловічий монастир засновано князями Любомирськими в 1666 р., які володіли тоді містом. До нової обителі переселилися ченці Полонського Успенського монастиря. Фундатори наділили монастир великими маєтками, а після переходу монастиря в унію (1740) князь Францішек Фердинанд Любомирський своєю грамотою 1753 р. підтвердив ці права на землю. В уніатській період василіани розбудували монастир: у 1756 р. звели дерев’яну церкву, в 1775 р.- кам'яну, а наступного - теплу в соборному Свято-Георгієвському храмі. Великі маєтки та господарства давали можливість утримувати при монастирі один із найбільших середніх навчальних закладів тогочасної Волині - шестикласну школу (училище), в якій навчалося понад 400 учнів. Поряд із традиційними предметами діти вивчали моральне право (правила етикету), міжнародну політику, фізику.

Історія села Потіївка Радомишльського району

Wed, 09 Mar 2011 20:39:55 GMT

Колишня Вереміївка й київський митрополичий маєток, заснований близько 1584 року й названий на честь легендарного поліського богослова, митрополита Київського і Галицького Греко-католицької церкви Іпатія Потія.

Історія Потіївщини 16-19 ст. від професора Леоніда Тимошенка охоплює також села Облітки, Моделів, Горбулів, Свидя, Видибор...

Іпатій Потій (1541-1613), за походженням шляхтич з роду руських князів Рюриковичів і литовських князів Гедиміновичів, випускник Яггелонського університету, що перебував при дворі славетного поліського князя Миколая Радзивілла Чорного [Mikalojus Radvila Juodasis, Mikołaj Radziwiłł Czarny], один із засновників Греко-католицької Церкви, з 1599 р. очільник уніатів - митрополит Київський, Галицький і всієї Русі.

Історія Потіївки подається за книгою "Нариси з історії Потіївки та її околиць в XVIІ-ХХ ст." професора Леоніда Тимошенка, одного з найавторитетніших сучасних фахівців з краєзнавства Центрального Полісся.

РАДОМИШЛЬ В ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕРКВИ

Mon, 13 Sep 2010 18:53:25 GMT

З поширенням уніатської церкви на Правобережжі та Волині українські єпархії стають головними в уніатській митрополії. Якщо в XVII ст., після Хмельниччини, власне українських уніатських єпархій майже не залишилось, то у XVIII ст. їх кількість стрімко зростає, а Київська митрополича єпархія поступово стає центром тяжіння для уніатської церкви всієї України. В реляції про стан митрополії (1752 р.) повідомляється, що 1749 р. до складу Київської митрополичої єпархії входив 21 деканат з 361 церквою. Київська митрополича єпархія налічувала 824 церкви. Тож не дивно, що в середині XVIII ст. уніатські митрополити засновують осідок митрополії в Радомислі, за 100 верст від Києва, який належав Росії. Спочатку тут засновується лише консисторія – орган управління справами митрополії, який мав керувати південною (власне українською) частиною митрополичої єпархії. У другій половині XVIII ст. Радомисль стає місцем постійного перебування митрополитів, перетворюється на престольне місто української церкви.

Б. Хіхлач "З ІСТОРІЇ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ НА ПОДІЛЛІ (XVII–XIX ст.)"

Mon, 30 Aug 2010 19:36:39 GMT

Історія Української греко-католицької церкви розпочинається з 1596 р., коли була укладена Берестейська унія між католицизмом і православ'ям. З цього часу починається й боротьба віруючих-уніатів з католиками та православними за право на існування. Адже перші вбачали в унії плавний перехід місцевого населення до католицької віри - так би мовити, проміжний етап. Другі ж боролися з уніатами, вважаючи їх майже католиками, і використовували для цього всі можливі засоби, серед яких переважала військова сила (яскравим прикладом цього є Коліївщина).