До 250-ї річниці введення на престол Пилипа Володкевича, Митрополита Київського, Галицького та Всієї Русі 8 червня 2012 року в історико-культурному комплексі "Замок Радомисль" була проведена Всеукраїнська науково-історична конференція на тему: «Радомишль в історії Української церкви 1682-1840 роки». Науковці, професори, доктори історичних наук приїхали з різних куточків України до міста Радомишль (Житомирська область) У своїх дослідженнях вони представили учасникам конференції культурно-історичну спадщину цього міста: розкрили його таємниці, діткнулися болючих питань Української Церкви.

Захід розпочався панахидою пам‘яті митрополита Пилипа Володкевича, та митрополитів Лева Шептицького і Ясона Смогоржевського, які були тут поховані. Владика Йосиф (Мілян) зазначив: –  «наша молитва в Радомишлі закладе нові підвалини розвитку та розквіту Української Греко Католицької Церкви». Владика наголосив: «Автентичну історію пишуть і трактують люди. Тому ми тут, щоб поставити певні акценти, говорити про історичні факти, заслуги, невдачі, відкривати істинну історію. Радомишль свого часу став осідком митрополитів, тому це місто повинно посісти чільне місце в історії Української Церкви».

З історичних досліджень зрозуміло, що практично усі розколи та міжусобиці в українському суспільстві мали підґрунтя невирішеності проблеми релігійної єдності та політизації Християнства. Це болюче питання й досі залишається відкритим і крає серця мільйонів християн. Проведення цієї конференції, підняття невирішених питань з історії Української церкви та Християнства в цілому, стане вагомим внеском до розв‘язання цих проблем та рішучим кроком назустріч до взаємопорозуміння між християнами.

Учасники всеукраїнської науково-історичної конференції продемонстрували наукові розробки, архівні документи та свідоцтва про те, як Українська церква, покинувши Софію-Київську, переїхала до Радомишля; як це місто пов’язують з долею уніатських храмів митрополичої резиденції та двох церков, які були переведені до Православ’я 28 жовтня 1795 року. Теми для Всеукраїнської науково-історичної конференції досліджували:

Тимошенко Леонід – кандидат історичних наук, професор всесвітньої історії. Декан історичного факультету та завідувач кафедри давньої історії України та спеціальних історичних дисциплін Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка.  Він підготував доповідь на тему: «Доля Уніатських храмів Радомишля у 19  - на початку 20 ст»;

Скочиляс Ігор – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства НАН України, викладач кафедри церковної історії Українського Католицького Університету – виступив з доповіддю:  «Собори Київської митрополичої Архиєпархії у Радомишлі у 1747-1793 роках: програма та склад учасників»;

Пшеничний Тарас – кандидат історичних наук, семінарист Київської Трьохсвятительської Духовної семінарії УГКЦ, досліджував рівень духовної освіти часу «Уніатської Духовної семінарія у Радомишлі»;

Довбищенко Михайло – доктор історичних наук, науковий співробітник Центру Українознавства Філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка дослідив тему: «Уніати правобережної України середини - другої половини 19 ст.: доля людини в історичних документах та спогадах сучасників»;

Стоколос Надія – доктор історичних наук, професор, завідувач кафедрою філософії і соціальних наук Рівненського інституту слов’янознавства – підняла актуальні питання з теми: «Боротьба зі спадщиною Унійної церкви».

Виступи науковців були досить резонансними, що породжували жваву дискусію між її учасниками. Наприклад, піднялося питання звідки пішла Християнська традиція вітатися між собою: «Слава Ісусу Христу» – «Слава навіки!»  – римо католицький отець Домінік із Хмельниччини розповів присутнім, що традиція бере свій початок з 1540 р. з Франції. Згодом цю традицію продовжили у Римі, а від так це стало Київською Християнською традицією мирян.

На конференції також доповідали краєзнавці Радомишля, які вивчають рідну місцевість роками й десятиріччями. Для декого з них, вивчення спадщини Радомишля стало справою життя! – Були представлені науково-значимі та досі не оприлюднені сотні фотографій, документів, архівних даних, тощо.

Досліджені та оприлюднені історичні факти розкрили нові підвалини майбутніх досліджень: визначення дати заснування Радомишльської семінарії; місце поховання митрополитів Лева Шептицького та Ясона Смогоржевського; можливість відновлення каплиці та собору Святої Трійці та ін.

Почесним гостем конференції був Блаженніший Любомир (Гузар), який сердечно подякував історикам за це велике Боже діло… – «На історію Церкви в Україні як на дисципліну, на жаль, із різних причин упродовж десятиліть не звертали уваги. Коли сьогодні ми повертаємося до таких тем – це важливо для вивчення цієї науки. Історія Церкви, а особливо Української (навіть якщо вона перебуває у вирі трагічного поділу) – є великою школою духовності.»

По завершенню конференції були організовані відвідини митрополичих палат та місць, де знаходився собор Святої Трійці. Представники обласної Ради Житомира передали Владиці Йосифу (Міляну) вітальну грамоту, що надзвичайно зворушило серце єпископа: – «Не звикли ми до такого визнання з боку влади. Бог все бачить, Ангели все пишуть!»

Фотогалерея

Матеріал Орини Маслової, фото Любові Михайлюк, «Оранта»