Час Великого посту для кожного з нас є нагодою заглибитися в себе, зрозуміти себе та інших людей, переглянути свої стосунки з Богом та ближніми. Саме над цим намагалися застановитися наші парафіяни під час цьогорічних Великопосних реколекцій під проводом отця Василя Поточняка.

Протягом двох днів, 9 та 10 квітня глибоко духовні науки отця Василя, основані на Божому слові та літургійному житті Церкви, підкріплені численними життєвими прикладами допомагали нам серед шуму та гамору, поміж неправди та лукавства, скинувши безліч масок знайти себе справжнього, вийти зі стану постійного «унинія».

У суботу ввечері, після акафісту до Пресвятої Богородиці перед іконою Вишгородської Богородиці, яка саме тепер, в часі молитовної естафети перебуває у нашій парафії, проповідник торкнувся теми покаяння як повного переосмислення свого життя та повороту до Бога. Гріх принижує та сковує людину, робить її боязливою та неспокійною. Натомість Покаяння має приносити людині не смуток і відчай, не комплекс неповноцінності, а благодать Святого Духа, про що свідчить тонке, мирне, радісне, тихе, справді духовне відчуття, яке дає людині мир, любов і свободу, — ніби "збирає” людину, робить цільною і гармонійною, тобто такою, якою вона має бути за задумом Божим.

Завершальна реколекційна наука, яка прозвучала під час недільної Літургії стосувалася Євхаристії і нашій участі у ній. Євхаристії, як Благодарення, подяки Богові за все. Христос кличе нас до Своєї Трапези. Євхаристія завжди була центром життя християнської спільноти. Ця її провідна роль полягала в тому, що вона всіх збирала в одне місце, була підставою єдності людей, на взір єдності в Триєдиному Бозі, сутність Якого полягає у спілкуванні Осіб. В це спілкування входить кожен віруючий, який через Євхаристію підіймається до Трапези Господньої в Царстві Його.

Після Літургії отець Василь уділив усім благословення через помазання оливою зі Святої Землі.

На закінчення великопісних реколекцій, парафіяни подарували реколектанту ікону Ісуса Христа, тепло подякували за корисні науки та запросили знову відвідати Житомир з Божим словом.